Міфи про спадкування!

Міф: заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу.

Так, але не зовсім:

Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-кого з спадкоємців. АЛЕ заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.

Хто має право на обов'язкову частку у спадщині:

- малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Ці особи спадкують частку у спадщині (обов'язкова частка), незалежно від змісту заповіту.

Міф: під час приймання спадщини можна обрати майно, права, обов’язки які спадкуються.

Ні. Спадкоємець або спадкує все, що входить до складу спадщини, а це - усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, або від всього відмовдяється.

Тому, вибірково відмовитися від чогось, а щось прийняти не можна.

Міф: у випадку смерті одного з подружжя все майно автоматично переходить до іншого, якщо померлий не написав заповіту.

Так, але не зовсім:

Якщо заповіт відсутній, то процес спадкування проходить за законом.

Спадкоємці за законом спадкують у порядку черговості (існує 5 черг. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття).

Той з подружжя, який пережив іншого, спадкує в першій черзі. Але з ним у черзі ще знаходяться діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, батьки.

Якщо у померлого відсутні діти та батьки, то все спадкує той з подружжя, який його пережив.

В іншому випадку всі особи першої черги спадкують у рівних частках.